Новожуківське городище

Знаходиться за кілометр від Пересопниці.

Залишки старого замку містечка Жукова (нині село Новожуків), яке наприкінці XIV століття перебрало податково-адміністративні функції від Пересопниці. У той час вона, як і багато міст Русі, була зруйнована монголо-татарською навалою.

Для нового міста місцеві жителі вибрали високий пагорб навпроти Пересопниці, через річку Стубла. Дві сторони цього городища виходили до болота, а дві інші обкопали широким 15-ти метровим ровом.

Містечко, яке збудували пересопняни, назвали Жуковом, а волость – Жуківською. Адміністративно вона входила до Луцького воєводства Великого князівства Литовського.

Жуківська волость здавна мала твердий обов’язок: висилати сторожів і кликунів до Луцького замку. Крім того, давати коней для службових людей, які їдуть з Луцька до Києва.

Замок у Жукові побудовано наприкінці XIV століття у готичному стилі.

Тривалий час землями володіли князі Чорторийські. Але у XVI столітті на Волині почалося інтенсивне будівництво великих і малих сіл, тож власник Жукова переносить центр волості до Клевані.

До кінця XVIII ст. Жуків зберігає статус містечка. Його зображення трапляється на тогочасних європейських мапах. Після окупації Російською імперією Жуків занепадає.

Замок поступово руйнується, а окремі цегляні рештки розбирають для господарських потреб навіть у середині XX ст.

Назва історичного поселення піддавалася багатьом змінам: Жуків, Новожуків, Іскра і знову Новожуків.

Вигляд на городище та село Новожуків. Фото Андрія Михайлова.
Документ, яким троцький каштелян Олександр Пронський продає Адаму Горайському містечко Жуків разом з навколишніми селами Старий Жуків, Новосілки, Новостав та ін. 1595 р.
Залишки підземного ходу на східній стороні городища. Фото Андрія Михайлова.
Містечко Жуків. Фрагмент мапи 1701 р.
Новожуків. Фрагмент топографічної мапи 1938 р.
Новожуківське городище. Фото Андрія Михайлова.
Меню