Городище
З історичних джерел відомо, що люди тут проживали ще в добу палеоліту. Саме тут – у південній частині села – знаходяться залишки городища і селища давньоруських часів Х-XIII ст.
У письмових джерелах село згадується у 1555 році, коли князь Іван Чорторийський виграв земельну суперечку з князями Радзивіллами, закріпивши право на Городище та лісові масиви навколо.
Через Городище проходив старий клеванський шлях, який тягнувся аж до Литви.
Староруське городище – пам’ятка археології місцевого значення, периметр близько 200 м, висота близько 4 м. Під час радянської окупації північну частину городища було зруйновано для будівництва доріг та будинків.
Городищенські дуби
На залишках старовинного валу городища протягом багатьох століть ростуть три могутніх дуба – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Городищенські дуби». Їх вік понад 600-800 років. Діаметр стовбурів – 2,1; 1,7; 1,6 м, висота дерев – 30-35 м.
За переказами людей, під цими дубами було козацьке поселення. А за 150 метрів від городища існував курган із козацькою могилою. Проте його зруйнували господарюванням у радянські часи.
