Пересопниця – одне з найдавніших історичних поселень України.
Місто Пересопниця, княжа столиця південно-західного Погориння, відіграло визначну роль в історії України X–XV ст. як її політичний та культурний центр.
Вперше Пересопниця згадується на сторінках Літопису Руського 1149 року як центр Погоринської волості та посідає одне з чільних місць серед населених пунктів стародавньої Русі.
Упродовж ста років була центром однойменного князівства, що належало родині Рюриковичів.
Пересопниця протягом середини – другої половини XII ст. змагалася за роль першого міста східної частини Волинської землі.
Після монголо-татарської руйнації Пересопниця, разом із навколишніми землями, входила до складу Галицько-Волинської держави – Королівства Руського.
У 1505 році польський король Олександр віддав Пересопницю у володіння Федору Чорторийському, після чого поселення належало роду Чорторийських ще 268 років.
На рубежі XIV-XV століть Пересопниця, як політичний центр округи, поступово занепадає. Її функції переходять до замку в Жукові, а економічним центром цієї частини Волині стає Клевань.
Про минулу велич міста, після втрати міського статусу у XV – першій половині XVII ст., свідчив тільки розташований тут чоловічий монастир Різдва Пречистої Богородиці. Впродовж 1557-1561 рр. у монастирі було написано Пересопницьке Євангеліє. Ця книга – визначна пам’ятка української ренесансної культури та своєрідний символ державності – Президенти України приймають присягу, тримаючи руку на Пересопницькому Євангеліє.
1630 року, після Брестської унії, монастир Різдва Пречистої Богородиці передали у вічне володіння Клеванської єзуїтської колегії, а згодом – розібрали.
Відтоді Пересопниця – невелике типове волинське село, яке поступово відновлює втрачену історію та стає динамічною туристичною локацією.
Пам’ятки національного та місцевого значення
Городище літописного міста Пересопниця.
Пам’ятка археології національного значення XI-XIII ст. Знаходиться на мисовому укріпленні в урочищі Шпихлір, що на західній околиці сучасної Пересопниці. Городище “волинського типу” – трапецієподібної форми із заокругленим південним кутом – займає площу понад шість гектарів.
Свято-Миколаївська церква з дзвіницею.
Розташована на території дитинця літописної Пересопниці, зведена у XVIII ст. на місці давнішого храму. Належить до духовних пам’яток волинської школи.
Старовинний кам’яний хрест.
Розташований в урочищі Пастівник, з первинною висотою близько двох метрів. Науковці припускають, що тут поховані місцеві мешканці, які загинули в боротьбі з монголо-татарами.
Культурно-археологічний центр “Пересопниця”.
Побудований у 2011 році та складається з музею Пересопницького Євангеліє, археологічного музею та музею-скансену “Княже місто”. Концепція центру – постійний розвиток та безперервність археологічних досліджень – важливого джерела інформації про історію Пересопниці та її околиць.
